На Миколаївщині вчені знайшли чергові свідчення давнього проживання українців на півдні України. Ними стали старовинні поховання з кам’яними хрестами – Склеп козацької старшини Бузького козацького війська. Це певно єдине відоме нерозграбоване росіянами у пошуках козацьких скарбів місце.
Сайту Малі Міста України вдалося з’ясувати, що про особливості поховання в козацьких степових поселеннях старшин ми дізналися завдяки неймовірній праці Олексія Паталаха. В мережі про це розповів краєзнавець Роман Маленков.
Розкопки краєзнавців дозволили дізнатись, що з давніх часів південь Правобережжя заселяли українці. Свідченням цього є кількість козацьких цвинтарів на спеціальній карті проекту «Карта старовинних цвинтарів з кам’яними (козацькими) хрестами». Тож судження окупантів щодо «ісконно руской зємлі» у цьому регіоні є хибними і брехливими. Ще раніше, в період російської окупації такі поховання цілеспрямовано руйнували загарбники. Науковці закликають не нехтувати такими знахідками, адже сьогодні за українську землю гинуть її сини та доньки на передовій, тож наше завдання – зберегти історичну спадщину нашого народу.
Команда «Україна Інкогніта» закликає шукати історичні поховання з камінними хрестами та повідомляти про них і належним чином документувати. Так, як це роблять вони самі. Краєзнавці досліджують старі кладовища, де є козацькі хрести. Останні, як правило, робили з пісковику, поклади якого є майже по всій території. Самі цвинтарі, як правило, потопають у заростях, забуті людьми та занедбані з часом у траві та кущах. Деякі розташовані на місцевості, де вже немає навіть жодного населеного пункту, тож, по факту, доглядати за ними тут і нема кому.
На фото старі хрести з Трахтемирівського півострова, а саме – зі зниклого села Зарубенці. Залишки кладовища зараз знаходяться в лісі. Я звертаються до всіх друзів з усіх регіонів України: якщо ви бачили та знаєте місця кладовищ з старими кам’яними хрестами, пишіть. Ми зробили карту з місцями, де збереглися старі хрести. Тільки разом ми збережемо нашу культуру, історію”,
наголошує мандрівник.
