Портер – темне пиво з характерним винним присмаком та сильним ароматом солоду, у якому одночасно наявний солодкий та гіркий смаки.
Чому напій називається “Портер”?
У XVIII столітті в Лондоні працювали тисячі чоловіків-носіїв – “портерів”
Це була фізично важка робота, яка вимагала багато калорій, і щоб їх отримати, носії пили багато пива, яке згодом назвуть на їхню честь – портер. Згодом портери були замінені іншими працівниками – листоношами, портовими вантажниками і так далі – і до кінця XIX століття єдині портери, що залишились у Лондоні, працювали на ринках Ковент-Гарден, Смітфілд та Біллінгсгейт.
З чого виготовляли портер?
Перші лондонські пивовари портеру, за часів правління Георга І варили пиво для городян із коричневого солоду, що вироблявся в місті Беа, за 20 миль на північ від столиці, яке на той час було найбільшим солодовим центром у країні. Звідти солод транспортували баржами вниз по річці Лі до Темзи. У Беа досі залишилось багато солодових будівель, хоча солод там більше не виготовляється.
Вода, насичена карбонатом кальцію з крейдяних пластів південного сходу Англії, ідеально підходила для варіння темного пива, оскільки допомагала витягувати колір із солоду. Її брали з Темзи – тоді не такої брудної, як зараз думають – або з Нової річки, збудованої на початку XVII століття для транспортування води з Гартфордширу до Іслінгтона, або з криниць, викопаних у Лондонській глині.
Світове визнання
Портер, зварений у Лондоні, став першим пивом, яке експортували в широких масштабах: до Ірландії у 1730-х, до Північної Америки та Балтії у 1740-х, до Північної Європи у 1760-х, а до Індії — приблизно в той самий час.
У Північній Америці першу успішну пивоварню портеру відкрив Роберт Хейр, син лондонського пивовара, у Філадельфії в 1774 році, коли йому було лише 22. Його портер швидко став популярним серед провідних американців, зокрема майбутніх президентів Джорджа Вашингтона та Джона Адамса.
Величезні обсяги портеру відправляли до Індії для солдатів приватних армій Ост-Індської компанії, які значно більше цінували темне пиво, ніж світле (ІРА пили лише офіцери). Уже в 1797 році в Лондоні варили сильно охмелений “East India Porter”. Згодом пивоварні відкривалися й в Індії, переважно в передгір’ях Гімалаїв, вище 1800 метрів, де було досить прохолодно для варіння без холодильного обладнання.
Портер також став одним із перших сортів пива, які пили в Австралії: коли в 1788 році до Ботані-Бей прибула Перша флотилія з ув’язненими та охоронцями, для тостів “за королівську вірність” та “за колонію” використовували портер, привезений із Лондона.
Міць портеру
У 1750-х роках великі лондонські пивовари портеру ставали надзвичайно багатими та впливовими: купували маєтки, ставали членами парламенту, укладали шлюби з аристократами, приймали у себе королівських осіб і замовляли портрети у наймодніших художників свого часу – таких як Томас Ґейнсборо чи сер Джошуа Рейнольдс. Один пивовар шість разів обирався лордом-мером Лондона в XVIII столітті, а між 1700 і 1830 роками щонайменше 35 партнерів лондонських пивоварень також були членами парламенту.
В сучасному світі портер – шануємий сорт пива, який можна придбати по всьому світі, і його виробляють й в Україні. Якщо вас зацікавив цей напій то вам варто відвідати Львівський музей пивоваріння – і ви точно взнаєте про нього більше.
