У 1820-х роках у Лондоні ім’я Едварда Дандо наводило жах на власників таверн і яток з устрицями. Цей молодий чоловік за кілька років здобув репутацію головного шахрая Великої Британії, що обманював ресторани з оплатою рахунків. Дандо заходив у заклад — зазвичай на устичну ятку — і наїдався досхочу, а потім повідомляв збентеженому власнику, що в нього немає ані шеляга. Як і слід було очікувати, його били й викидали на вулицю, а часто ще й передавали поліції. Але незалежно від покарання, щойно вийшовши на волю, Дандо негайно прямував до найближчої устричної ятки — і все повторювалося знову.
Про Едварда Дандо повідомляли, що він народився у 1803 році. Про його ранні роки майже нічого не відомо, окрім того, що він був учнем у майстерні капелюшника. Малоймовірно, що він коли-небудь застосовував це ремесло на практиці, бо швидко відкрив для себе вигідніший спосіб заробітку — крадіжки.
Втім, Дандо не був злодієм у традиційному сенсі цього слова. І сам він себе таким не вважав. Він не міг зрозуміти, чому йому не можна мати всього вдосталь, навіть якщо в нього немає грошей, тоді як вищі класи постійно живуть у борг. «Я лише лізу в борги, щоби втамувати голод, і за це мене зневажають і б’ють», — якось сказав він у суді.
Дандо почав свою «кар’єру» знищувача устриць на початку двадцятих років життя, наїдаючись у вуличних продавців їжі, не маючи змоги за неї заплатити. Роботи в нього не було, але він відмовлявся від допомоги для бідних, кажучи, що зневажає її, бо «має душу вищу за це».
Його витівки широко висвітлювалися в пресі, і публіка їх жадібно читала. Одного разу його заарештували за те, що він з’їв 800 грамів шинки та яловичини, половину буханки хліба, 7 порцій масла та випив 11 чашок чаю. Суддя засудив його до одного місяця в’язниці. Там Дандо вкрав хліб і м’ясо в інших ув’язнених — за це його відправили до карцеру. У день звільнення він попрямував просто до устичної ятки, де з’їв 13 дюжин устриць, половину буханої хліба і запив усе 5 пляшками імбирного елю. Знову постаючи перед суддею, він пояснив:
«Ваша честь, я був дуже голодний після тюремної пайки, тож подумав, що можу побалувати себе устрицями».
Суддя дав йому три місяці тюрми та пригрозив засланням, якщо той знову повторить свій злочин. Але ми ж говоримо про Дандо. У день звільнення його знову впіймали — цього разу після того, як він зжер 11 дюжин великих устриць, половину буханої хліба й 11 порцій масла, не маючи чим розплатитися. Його захист був той самий: він був голодний. Цього разу суддя, можливо втомившись від його витівок, відпустив його.
На виході з суду власник устричної ятки вилив на нього відро води й відлупцював палицею, “на превелику розвагу натовпу, що зібрався зовні й був обізнаний з провинами в’язня”, — писала The Times.
Едвард Дандо був одним з багатьох дивних проявів свого часу – вікторіанська епоха була наповнена дивними професіями, і “професійний поглинач устриць” була лише одією з них.
