Україна платить величезну ціну за свою свободу..Ціну, яку неможливо усвідомити, адже це рана, яка кровоточить та болить..Кожен захисник України сміливо та відважно захищає наші кордони, виборює право українців на мирне та щасливе життя..Ми ніколи не зможемо забути усього того жахіття, в якому живемо через росію.. Хочеться, щоб це був просто страшний сон.
На жаль, це наша реальність та наша боротьба, в якій гинуть волелюбні сини та доньки України.
Руслан Лихонос був мінометником та виконував бойові завдання на сході України. Місяць тому військового госпіталізували з трьома грижами. Після лікування Руслан 28 листопада приїхав додому та найближчими днями мав повертатися до своїх побратимів у 54 окрему механізовану бригаду імені гетьмана Івана Мазепи під Бахмутом.
Однак у ніч на 29 листопада захисник помер – обірвався тромб. У чоловіка залишилися мама, дружина Євгенія та дві доньки. Він хотів жити, будувати своє життя в Україні, бачити щастя своїх дітей.. Росія все перекреслила, проте їй не зійде це з рук – вона понесе велике покарання..
Малі Міста України висловлюють щирі співчуття рідним та близьким загиблого..Його подвиг назавжди у наших серцях..
Вічна пам’ять та шана!
