Скільки ще має загинути синів та дочок України..І як болить за кожного, чиї життя забрав ворог.. Але з покоління в покоління будуть передаватись ваші подвиги, Герої. Ми ніколи не забудемо, якою ціною ми живемо.
29 вересня під час боїв на півночі Харківщини через ворожу міну загинув старший лейтенант, командир роти Антон Величко. Воїн. Захисник. Побратим. Батько, син, чоловік і брат.
Антон приєднався до Демократичної Сокири разом із братом ще на початку нашого створення, став активістом руху у Боярці на Київщині. Світлий, життєрадісний, надійний, чуйний, і ще багато інших гарних слів можна підібрати про Антона.
Коли росія напала на нашу землю, він не зміг стояти осторонь війни й пішов захищати Україну у складі 125 бригади СТрО, в/ч А7394.
В Антона залишилися мама, батько, сестра, брат, дружина та двоє неповнолітніх дітей.
Малі Міста України щиро співчувають усій сім’ї захисника, близьким та знайомим.
Спочивай з миром, брате.
