Чорна скорбота своєю вуаллю продовжує вкривати міста й райони України, все надходять і надходять моторошні звістки з фронту, сповіщаючи про загибель Героїв. Знову довелося проводжати у вічність захисника й Красилівській міській територіальній громаді…
«Ім’я Андрія Степаненка навіки в історії української держави та нашої громади. Низько вклоняємось найріднішим Андрія, дякуємо мамі Яніні Семенівні та татові Анатолію Костянтиновичу за сина-Героя!»
в жалобі зазначає голова громади Ніла Островська.
Від ворожого обстрілу загинув у гирлі війни Андрій Степаненко – волелюбний й нескорений воїн, який понад усе мріяв бачити рідну землю мирною та квітучою.
Андрій був стрільцем-санітаром, солдатом 1-го мотопіхотного відділення 1-го мотопіхотного взводу 1-ої мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини А0536. Він з перших днів повномасштабного збройного вторгнення на територію України боронив рідну землю у найгарячіших точках цієї несправедливої війни: Вугледар, Волноваха, Бахмут…
Саме під Бахмутом і пройшов його останній бій, у якому Андрій отримав важкі поранення. Його серце спинилося 12 грудня, а душа злетіла в небо, щоб розправити над Україною крила свого захисту.
У суботу, 17 грудня, Красилівська міська територіальна громада провела свого Героя у Вічність. На колінах зустріли Андрія містяни, і на площі Незалежності біля пам’ятного знаку «Героям України» навіки попрощалися з ним. Вшанували пам’ять земляка хвилиною мовчання…
Чин похорону пройшов у Храмі Різдва Христового. В нього залишились батьки та сестри, які вже ніколи не зможуть обійняти свого захисника, спертися на надійне плече, розрадитися…
Малі Міста України висловлюють щирі співчуття рідним та близьким полеглого Героя.
Світла пам’ять мужньому і нескореному Андрію Степаненку!
