Нестерпно болить.. І цей біль ніщо не може вгамувати. Гинуть наші герої – душа кричить від страждань, Україна щодня хоронить своїх кращих дітей..
Не тамуючи сльози, на колінах під прапорами зустрічали Героя на вулицях рідного міста Сновська. Грав військовий духовий оркестр, лунали церковні дзвони, неслась молитва за упокій душі молодого сержанта і всіх воїнів, які відділи свої життя у боротьбі за незалежність і територіальну цілісність нашої держави. Кров’ю кращих її синів та сльозами матерів пишеться сучасна історія України.
Рідні і друзі, сусіди і побратими, однокласники і вчителі, знайомі і просто перехожі, незважаючи на затяжну повітряну тривогу, долучилися до траурної процесії.
Міський голова Олександр Медведьов висловив рідним і близьким полеглого свої щирі співчуття. Нема таких слів, які б могли зменшити пекучий біль непоправної втрати…
Поховали Дмитра Ященка на Алеї героїв на міському кладовищі під трикратний салют з усіма військовими почестями. Військові передали матері український прапор, яким була накрита труна захисника.
Малі Міста України висловлюють щирі співчуття рідним та близьким героя.. Вічна пам’ять та шана!
Ми пам’ятатимемо якої дорогою ціною дається нам кожен новий ранок..
