Скільки Україні ще доведеться переживати усі ці жахіття, прощатись зі своїми героями, скільки жити у цій страшній реальності..
Неможливо до цього звикнути, кожна втрата – ніж по серцю..Горем переповнені серця українців, родини втратили своїх рідних, яких ніколи не повернути..10 січня на війні обірвалось життя солдата Нагорного Ігоря Миколайовича, який до кінця був вірний своїй присязі..
Нагорний Ігор Миколайович народився 16.03.1967 року в Ніжині. Навчався у школі №11. Після закінчення 8 класів пішов навчатися в Ніжинське ПТУ №13 (зараз №35).У 1985-1987 рр. служив в армії. Деякий час працював на Механічному заводі,
з сумом повідомляють у Ніжинській міській раді.
Героя був одружений, мав щасливу сім’ю.. У Ігоря залишилась донька, яка дуже любила свого тата..
З її слів, батько був доброю, веселою, чуйною людиною, любив дітей, мріяв про онуків, але, на жаль, не дочекався, бо його життя забрав ворожий снаряд.
З початку повномасштабного вторгнення пішов захищати рідне місто, а в травні був направлений в Донецьку область. Поховають Захисника на Алеї Слави у рідному місті.
Малі Міста України висловлюють щирі співчуття рідним та близьким героя..
