Незважаючи на те, що 33 роки тому чоловік емігрував до Сполучених Штатів Америки, у його серці завжди квітнула любов до України, а з початком повномасштабного вторгнення російської федерації так само боліла доля Батьківщини, як і кожному, хто живе на її території.
Григорій Степанець народився в 1938 році в місті Вінниця, його батька під час Другої світової війни вбили у жовтні 1941 року німецькі солдати, тож хлопчик майже не пам’ятав тата. Родина була евакуйована на Урал, але після завершення війни вони повернулися до Вінниці, де хлопчина закінчив із золотою медаллю школу №4. Після війни, за спогадами, було неймовірно важко і родина вижила дякуючи дядьку Григорія, котрий отримував військовий пайок як інвалід війни, тож ділився цією їжею.
У 1955 році юнак продовжив навчання вже у Московському державному університеті імені М. В. Ломоносова, здобувши ступінь магістра з математики, магістра з хімії та кандидата наук з фізичної хімії.
Він трудився у Центральній геофізичній експедиції, проте за підтримку дисидентів у 80-их роках радянська влада вирішила його звільнити. Тож на Батьківщині з роботою було складно, і чоловік у 1989 році переїхав до США, де працював у компанії Microsoft Corporation програмістом, залишаючись при цьому душею й серцем з Україною. Згодом вони вдвох із колегою запатентували техніку декодування кодів даних змінної довжини.
Григорій Степанець проживав до останніх днів у місті Редмонд, що розташоване в штаті Вашингтон. 24 жовтня 2022 року його серце спинилося. По собі чоловік залишив не тільки визначну наукову спадщину, але й доньку Мілану, онука і правнука.
А своє прагнення допомогти Батьківщині Григорій написав у заповіті, згідно з яким:
- 1 мільйон доларів США перейшов у спадок генералу Валерію Залужному, котрий перерахував їх на спецрахунок Національного банку України на потреби ЗСУ;
- 2 мільйони доларів США в якості благодійного внеску отримав Український католицький університет;
- 2 мільйони доларів США, за інформацією Борислава Берези, перейшли Києво-Могилянській академії;
- Також повідомляється про підтримку музичного колективу «Хорея Козацька».
Поїхати з України – не означає забути про неї, бо Батьківщина назавжди залишається в серці, – впевнені Малі Міста України.
