Цими вихідними важка звістка сколихнула Бердичів: внаслідок важких поранень, отриманих в зоні бойових дій, загинув мужній і нескорений воїн Євгеній Сємикін.
Він, бойовий медик, врятував не одне життя у гирлі війни, не раз ризикуючи своїм. Євгенію було всього 37 років, перед ним мав простилатися довгий шлях, сповнений здійснених мрій, досягнутих цілей, підкорених вершин…
Євгеній закінчив школу №12, а потім прагнув пов’язати своє життя із фінансами, тож закінчив вузи у Києві та Тернополі. В комерційних структурах у Києві вів свій трудовий шлях.
Та коли мерзенна російська федерація із повномасштабною війною вторглася до України Євгеній пройшов курси із тактичної медицини і пішов на службу до добровольчого формування, вже в травні долучився до лав ЗСУ.
Важке осколкове поранення воїн отримав влітку, але пройшовши лікування у госпіталі, знову повернувся на фронт у складі 127-ї окремої механізованої бригади Сил територіальної оборони. Він не став використовувати можливість комісуватися, а повернувся на «нуль», бо знав, що побратими потребують його порятунку.
І знову шпиталь, знову реабілітація… Цього разу врятувати життя Героя не вдалося… 19 січня Євгеній розгорнув в небі над Україною свої янгольські крила…
Малі Міста України висловлюють свої щирі співчуття рідним, близьким, друзям, товаришам, землякам і побратимам полеглого воїна.
Вічна пам’ять незламному Герою Євгенію Смикіну!