Про нього побратими згадують як про справжнього лідера: сильний, вольовий, досвідчений. Зі своїми службовими обов’язками справлявся на відмінно, любив спорт, вболівав за «Динамо», і сам у складі команди міста Овруч та команди прикордонників здобув немало кубків і медалей.
Дениса Зубрійчука проводжали в останню путь з невимовною жалобою в серці. Він був нескореним воїном, мужнім патріотом, волелюбним захисником, – стверджує Північний кордон Держприкордонслужби.
Після здобуття освіти у школі та коледжу він вступив до Державного економіко-технологічного університету транспорту, а по закінченню став на захист Батьківщини. У лавах прикордонників юнак із позивним Грек в 2017-18 роках боронив територіальну цілісність України в складі прикордонного підрозділу на Донбасі.
Коли мерзенна російська федерація з повномасштабним збройним вторгненням увірвалася до України, прикордонний підрозділ Грека стримував окупантів, які йшли на Київ з боку білорусі. Вони підірвали міст на шляху загарбників, тож здобули трохи часу для захисту столиці.
Грек зі зброєю воював, і з лопатою зміцнював укріплення, а у вільний час ділився досвідом, набутим за час проходження бойових дій на Донбасі. Друзі з усієї України підтримували його і ремонтом техніки, і необхідним майном, і смаколики передавали. Коли ж з півночі Батьківщини вдалося витурити ворога, Денис пішов туди, де точаться криваві бої за рідну землю, бо вважав, що сам ворог Україну не залишить, доки його не вигнати.
У підрозділ, який мав боронити схід Батькіщини, Грек визвався сам. Там він очолив одне із відділень, але при цьому мав набагато більше бойового досвіду, ніж основна частина хлопців. Тож Денис нерідко був для них інструктором.
Прикордонник з позивним Грім, який серед останніх бачив Дениса живим, розповів, що усі в підрозділі слухали Грека. З ним хлопці відпрацьовували різні тактичні прийоми.
«У промзоні Соледара деякі позиції прикордонників знаходилися на відстані до сотні метрів від ворожих. В останню свою ніч Грек не зімкнув очей. О 4-й ранку 9 січня він змінився зі служби на одній з позицій. Бійці, які повернулися з бойового завдання, лягли відпочивати, а Грек залишився «на рації» контролювати обстановку. Будучи старшим Денис міг особисто не заступати на позицію, а призначити когось з відділення. Натомість він перебував на бойовій позиції, підіймався на гору, щоб у тепловізор відстежувати ворожі дії і підняв усіх, коли ворог намагався оточити прикордонників»,
розповів Грім.
У той моторошний ранок рашисти підступно атакували, порушуючи усі закони війни. Вони обійшли розташування прикордонників у промзоні Соледара, використовуючи однострій, схожий на український, але без шевронів та знаків розрізнення. Окупанти використовували розпізнавальні стрічки такого ж кольору, як і Сили оборони України. Першими йшли штурмовики-смертники, найімовірніше зеки вагнера, по яких вели вогонь і наші, і росіяни. Смертники викривали наші вогневі точки, а після них уже працювали специ, міномети, гранатомети…
Ворожий вогонь був такої щільності, що прикордонникам довелося поповзом вибиратися з розташування. Особливо зосереджувати вогонь ворог намагався, по бійцях, які евакуйовували 200-х та 300-х. Тоді отримав осколкове поранення в руку Грім, якого від серйозніших поранень закрило тіло загиблого побратима. Цим вогнем важко поранило і Грека. Прикордонники витягли його з-під вогню та змогли ще живим помістити у бронеавтомобіль “Козак”, але під час евакуації Денис помер.
Грек ділився з побратимами планами поїхати на відпочинок зі своєю дівчиною, з якою намагався за можливості зідзвонюватися. Денис хотів освідчитися коханій та планував весілля. Не судилося. На жаль, в горнилі війни, розв’язаної для задоволення імперських амбіцій кремлівського карлика, Україна втрачає найкращих своїх синів. Таким, без сумніву, був Денис Зубрійчук.
Малі Міста України висловлюють щирі співчуття рідним, близьким, друзям, товаришам, побратимам, землякам…
Вічна пам’ять і слава Герою!
