Україна втрачає найкращих своїх синів.. Цими днями Ізяславська громада проводжала ще одного Воїна Світла останньою земною дорогою.
Ангельська душа 37-річного старшого стрільця взводу охорони батальйону логістики аеромобільної роти аеромобільного батальйону Юрка Дмитрука знайде вічний спокій і стане на варту благословенного Небесного воїнства.
Не встигають висихати сльози на центральній площі міста Ізяслав, де місцеві жителі навіки прощаються із Новітніми Героями, уписаних в новітню історію України.
За кожною смертю воїна – ціла історія безповоротно втраченого людського життя, зламана доля, обірваний вік, невиліковні й до нестерпності болючі рани втрат для найрідніших і найближчих людей.
Своїм вчинком на полі бою Юрій довів, що хоробрість немає вікових обмежень. Та, на жаль, 18 січня 2024 року відбувся його останній бій на Донеччині. Заради нас усіх він віддав стукіт власного серця.
Всі, хто знав загиблого Героя, з ким його зводили життєві дороги, відгукуються про Юрія, як про цілеспрямованого і вмотивованого патріота рідної землі.
Він ніколи не здавався, не пасував перед труднощами, не ховався за спинами. Усміхнений, компанійський, життєрадісний… Таким назавжди залишиться Юрко із позивним «Зюзік» у пам’яті своїх близьких, друзів…
Місце, де розпочинається Алея Героїв, стало місцем останнього земного пошанування для нашого хранителя спокою – Юрка Дмитрука.
Скільки сліз та людського болю відчуло це місце прощання, скільки гордості за Героїв, які полягли за Україну і за мирне небо над нами у боях з рашистською ордою, злинуло в небо із словами Державного Гімну, скільки палких слів підтримки рідних та визнання жертовності Воїнів прозвучало…
Малі Міста України висловлюють співчуття рідним та близьким людям нашого Героя..
