Сьогодні, 18 липня, Славутська громада попрощалася із Сищуком Сергієм Юрійовичем – Героєм, мужнім воїном, який поклав життя у боротьбі за Україну.
Земляки прощалися зі сміливим і незламним юнаком, стоячи на колінах – в знак шани і поваги перед величним подвигом українського воїна. Ніхто не міг стримати сліз, адже для кожного з нас загибель бійця – українського захисника – це трагедія і непоправна втрата.
Україну пішли захищати ті, хто понад усе мріяв побачити її вільною, квітучою, сильною і нескореною; ті, хто міг би вести її шляхом здобутків і злетів… Але загинув від рук жорстоких кривавих тиранів, які не змогли пробачити нам нашої волелюбності.
Сергій народився у м. Славута 4 серпня 2002 р. Шестирічним хлопчиною пішов до першого класу Славутської ЗОШ №1, а після її закінчення навчався у ДПТНЗ “Славутський професійний ліцей”, опановючи спеціальність «слюсар з ремонту колісних транспортних засобів, електрогазозварювальник». Будучи небайдужим до транспорту, Сергій отримав посвідчення водія категорії “В” та “С”.
А 4 травня 2021 року сам виявив бажання вступити до лав Збройних Сил України на контрактну службу, яку проходив у знаменитій Житомирській 95-ій десантно-штурмовій бригаді.
У зоні бойових дій Сергій перебував вже з жовтня 2021 року – у Донецькій області. За сумлінність при виконанні бойових завдань юнак був відзначений Міністерство оборони України — 16 травня 2022 року він отримав нагрудний знак “За зразкову службу”.
Мама Героя Наталія Володимирівна та батько Юрій Петрович втратили найдорожче, адже так не повинно бути у світі, щоб батьки ховали своїх дітей… Це – неприродньо… Це – катастрофічно, пекельно страшно…
У міському Палаці культури громада попрощалася із мужнім Героєм, а на «Новому кладовищі» Сергія поховали із усіма військовими почестями.
Вічна пам’ять Тобі, незламний і мужній воїне!