Молоді, відважні, волелюбні герої віддають свої життя задля майбутнього країни..
Напередодні, 3 лютого, Шосткинщина попрощалася із захисником України Анатолієм Тараном.
Анатолій народився 22 листопада 1999 року у селі Журавка, Шосткинського району. Родина Таран була багатодітною, хлопчик став четвертою дитиною у дружній сім’ї.
Анатолій – люблячий син, прекрасний брат, чоловік і батько. Він любив свою родину, з повагою та теплотою говорив про односельців. А вони цінували його за доброту, за те, що завжди був готовий прийти на допомогу. Товариський, розсудливий, людина щирої душі – таким Анатолій залишився в пам’яті всіх тих, кого він знав і кого він так любив,
розповідає Микола Чухно, директор Журавської школи-ліцею.
До лав ЗСУ Анатолій добровільно вступив у лютому 2023 року. На фронті виконував обов’язки командира бойової машини. Вдома на нього чекала мама, дружина з маленькою донечкою, три сестри та два брата.
Восени 2023 року Анатолію вдалося побачитися з рідними, під час короткотривалої відпустки. Кожний день у родині Таран був оповитий тривогою та надією за дорогу людину, яка захищає Україну в далекій Донеччині…
15 січня 2024 року командир 2 штурмового відділення Таран Анатолій Вікторович героїчно загинув при виконанні бойового завдання…
До останнього подиху він залишився вірним сином своєї Батьківщини, янголом-охоронцем українського народу і кожного з нас.
Низький уклін Герою та родині, яка виховала таку Людину – відважну, вірну, щиру, віддану рідній Україні!
Малі Міста України висловлюють співчуття рідним та близьким героя…
