Шепетівська громада попрощалась із нескореним Захисником Тичінським Вадимом Миколайовичем, солдатом, водієм стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини.
Тичінський Вадим Миколайович народився 4 вересня 1964 року у Маріуполі, там і пройшли роки його дитинства та юності. У Шепетівку приїздив у відрядження. Маленьке та затишне місто припало до душі Вадиму і він вирішив залишитися. Влаштувався на роботу водієм-експедитором. Хоч і проживав у Шепетівці, проте ніколи не забував своє рідне місто – Маріуполь, яке безмежно любив і при будь-якій нагоді туди повертався.

З перших днів повномасштабного вторгнення Вадим Миколайович вступив до місцевої територіальної оборони, склав присягу і взяв до рук зброю, щоб захищати рідну землю. Брав участь у обороні Бахмуту, Ізюму, Куп’янська.
Зі слів побратимів: «Маріуполь», такий позивний був у воїна, як би не було йому важко, ніколи не жалівся. Всі завдання намагався виконати добре.
Він без вагань у будь-який час виходив на позиції, якщо хтось раптом через обставини цього не міг зробити, для нього це було за честь. Він був товариським та знаходив спільну мову з усіма, ніколи не конфліктував, а навпаки – завжди допомагав. Полюбляв готувати смачні страви побратимам.

Простий чоловік, але справжній солдат – це про нього. Він ніколи не був байдужим до своєї важкої чоловічої роботи, попри свій вік завжди повторював: «Захищати рідну землю – це святий обов’язок кожного чоловіка».
5 квітня 2024 року на Харківському напрямку водій стрілецького взводу стрілецької роти Вадим Миколайович Тичінський загинув, виявивши стійкість і мужність у своєму останньому бою. Віддав життя ще один Патріот, який так мріяв про мирне небо над Батьківщиною..

Малі Міста України висловлюють співчуття рідним та близьким героя..