Кожна втрата – це трагедія українського народу, адже це жорстока, несправедлива помилка, яку вже ніколи не можна буде виправити… Як взагалі можлива повномасштабна війна в центрі Європи у ХХІ столітті? Чому через те, що сусідня країна забула, що таке цивілізація, мають гинути наші кращі із кращих?
Довелося проводжати у Вічність свого захисника і Тульчинській територіальній громаді, яка втратила мужнього воїна – Олександра Дрючатого.
Олександр народився 9 березня 1983 року. Останні роки чоловік, який сам родом із Тульчина, прожив у селі Немія, що розташоване у Могилів-Подільському районі. Та у 39-річному віці нитка його життя обірвалася…
Олександр був розвідником-гранатометником 71 окремої єгерської десантно штурмової бригади спеціального призначення, та 22 жовтня на Луганщині відбувся його останній бій... Саме там наш сміливий і цілеспрямований земляк отримав смертельне поранення від ворожої зброї.
«Без батька залишилися троє дітей. Тульчинська міська рада висловлює щирі співчуття матері Світлані Сергіївні, батьку Павлу Петровичу, дітям та брату Едуарду з приводу непоправної втрати. Олександр настільки любив рідну Батьківщину, що за її Незалежність віддав найдорожче – своє життя»,
в жалобі зазначає Тульчинська міська рада.
Живим коридором зустріла громада свого захисника, схилившись навколішки в шані до його нескореності, волелюбності і героїзму… Біля міського Центру культури та дозвілля пройшов мітинг-реквієм за загиблим воїном.
Місце свого останнього спочинку знайшов Олександр на новому кладовищі…
Малі Міста України висловлюють щирі співчуття рідним та близьким полеглого Героя.
Світла пам’ять мужньому і нескореному Олександру Дрючатому!
