Трагічні, огорнуті болем сторінки своєї історії пише зараз Україна, прощаючись із волелюбними й сміливими синами і доньками, які пішли в бій проти рашистської навали, щоб захистити свободу й територіальну цілісність своєї Батьківщини.
Вчора, 30 жовтня, у Козятині попрощалися із мужнім і нескореним, сильним і самовідданим, цілеспрямованим і незламним воїном Миколою Володимировичем Лисим.
37-річний Герой родом із села Пиковець. Він народився 14 грудня 1984 року, закінчив рідну Пиковецьку школу, а потім пішов на службу до лав Збройних сил України. Трудився у галузі охорони та будівельній сфері, а в 2013 році став татом маленького Дмитра, якого вони з дружиною Тетяною виховували в атмосфері гармонії і любові до Батьківщини.
На контрактну службу чоловік пішов у 2019 році, тож брав участі і у відстоюванні територіальної цілісності України під час ООС. Ну а початок повномасштабного збройного вторгнення російської федерації розширив територію захисту… Микола брав участь у визволенні Миколаївської і Херсонської областей у складі 28-ої бригади.
А потім – чоловік перестав виходити на зв’язок… Під час виконання бойового завдання 7 вересня неподалік населеного пункту Благодатне Херсонського району Микола в результаті авіаційного удару російської армії зник безвісти. Півтора місяці очікувань, сподівань, віри в краще… Але 28 жовтня родина отримала звістку про загибель мужнього воїна…
Він був сержантом, командиром бойової машини – командиром 1 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини А0666.
В останню путь козятинці проводили свого захисника з невимовним болем у серці, та сльозами на очах. Місце свого останнього спочинку Микола знайшов на кладовищі рідного села Пиковець.
З усіма почестями і трикратним військовим салютом Героя провели у Вічність.
Малі Міста України висловлюють щирі співчуття рідним та близьким полеглого Героя.
Світла пам’ять мужньому і нескореному Миколі Лисому!