Він влітку планував одружитися, прожити із коханою довге та мирне життя, прагнув захистити її і бабусю, котра так просила онука не залишати її одну… Але мужній Герой сказав, що він мусить іти, і ховатися від ворога не буде…
Шепетівська міська територіальна громада здригалася від плачу, проводжаючи у Вічність волелюбного юного Героя Андрія Сергійовича Бугайчука. Вчора, 23 лютого, на площі імені Т.Г.Шевченка земляки зібралися, аби попрощатися зі звитяжним воїном, який поклав життя за наше майбутнє.
Андрій народився 21 квітня 1998 року у місті Шепетівка. Виховувала хлопця бабуся Світлана Анатоліївна, яка серце і душу віддала дитині. Хлопець закінчив загальноосвітню школу №3, любив спорт, захоплювався волейболом. Освіту продовжив Андрій здобувати у Шепетівському професійному ліцеї, освоївши професію електрика. Далі – пішов на строкову службу, яку продовжив за контрактом.
Під час служби юнак познайомився із Соломією, яка стала для нього надійним тилом: з нею він мріяв побратися і прожити довге щасливе життя. Та мерзенна російська федерація обірвала і ці плани, і сам життєвий шлях воїна…
Стрільцем стрілецького взводу, стрілецької роти, стрілецького батальйону став він на захист Батьківщини від загарбницької орди, а 13 лютого смертю хоробрих поліг він на полі бою під час виконання бойового завдання, захищаючи Бахмут.
«Хоч бабуся і вмовляла не залишати її одну та Андрій не міг стояти осторонь: “Бабусю, треба йти всім. Хлопці хай ховаються, а я не буду…” Шепетівська громада сумує разом із родиною! Герої не вмирають»,
в скорботі зазначає Шепетівська міська рада.
Малі Міста України висловлюють свої щирі співчуття рідним, близьким, друзям, товаришам, землякам і побратимам полеглого воїна.
Вічна пам’ять незламному Герою Андрію Бугайчуку!
