Йому навіки залишилося 45… Сміливий, мужній, нескорений, хоробрий, волелюбний, незламний… Він героїчно пішов у бій проти рашистської навали, відстоюючи кожен сантиметр української землі…
Уродженця села Губник із Гайсинської громади Миколу Маляра земляки знають як добру, щиру, чуйну людину, самовідданого захисника, зразкового батька, люблячого чоловіка та сина, вірного друга і товариша.
Микола трудився на залізнично-вузловій станції Губник, а коли ганебна російська федерація із повномасштабним збройним вторгненням рушила на нашу землю, пішов на фронт добровольцем, щоб захистити неайдорожче…
Він був стрільцем у військовій частині А7085. Микола відповідально ставився до кожного поставленого перед ним бойового завдання, та 24 грудня, відстоюючи територіальну цілісність України на Луганщині, воїн смертю хоробрих поліг на полі бою.
Зустрічали рідні, близькі, товариші, знайомі і просто небайдужі громадяни свого Героя, схилившись на коліна, зі сльозами болю на очах та квітами в руках…
«Захищаючи рідну землю від ворога Микола Маляр залишився вірним присязі, виконав свій військовий обов’язок до кінця і відав найдорожче – своє життя. Вічна пам’ять і шана нашому захиснику! Щирі співчуття близьким та рідним загиблого»,
проголосив у своїй промові під час поминального мітингу міський голова Анатолій Гук.
Місце свого останнього спочинку Микола віднайшов на кладовищі рідного Губника під триразовий збройний салют та Державний Гімн України.
Малі Міста України висловлюють щирі співчуття рідним та близьким полеглого Героя.
Світла пам’ять мужньому і нескореному Миколі Маляру!
