Скільки чорних звісток ще має отримати України? Скільки ще пекучих втрат випаде на нашу долю? Скільки ще ганебна навіжена російська федерація тероризуватиме наш народ та вбиватиме наших захисників?
В несамовитій скорботі провела свого Героя у Вічність і Баранівська міська територіальна громада: до місця останнього спочинку так рано довелося проводжати волелюбного і цілеспрямованого воїна Дмитра Абрамова.
Чоловік любив рідну землю, боровся за мир на Батьківщині і понад усе мріяв повернутися з перемогою. Йому було всього лиш 42 роки… Ну хіба це – вік? Попереду у нього мало бути ще ціле життя, сповнене приємних зустрічей, досягнення цілей, реалізації мрій…
Зустріч була, але пройшла вона в невимовній жалобі: схилившись на коліно, земляки зустрічали свого воїна живим коридором. Квіти в руках, сльози в очах, пекучий біль в грудях… Хіба так мають зустрічати Героїв?… Чому Україна такою страшною ціною знову має відстоювати своє право на існування?!
Малі Міста України висловлюють свої щирі співчуття рідним, близьким, друзям, товаришам, землякам і побратимам полеглого воїна.
Вічна пам’ять незламному Герою Дмитру Абрамову!
