Україна не встигає втирати сльози за загиблими Героями… Скільки горя, скільки гірких сліз, скільки пекучих втрат принесла нам ця несправедлива війна, коли сусідня країна цинічно вторглася на територію суверенної, Незалежної України.
У вівторок, 27 вересня, скорбота огорнула і Ленковецьку територіальну громаду, якій довелося проводжати у Вічність юного захисника Едуарда Казмірчука – волелюбного, сміливого, нескореного…
Йому був лиш 21 рік… Так залишиться тепер навіки… Едуард Казмірчук був військовим 10 Гірсько-Штурмової бригади.
Місце свого останнього спочинку молодий Герой знайшов у рідному селі Лавринівці, де зі сльозами на очах прощалися з ним батьки, близькі, друзі, земляки, товариші… «На щиті повернувся додому», – кажуть місцеві, проводжаючи воїна в останню путь.
«Мужній “Едельвейс”, який неймовірно пишався службою саме в цьому підрозділі. Поступивши в Острозьку академію, все таки вважав, що його покликання – військова справа та пішов добровольцем до війська»,
в жалобі розповідає про земляка Людмила Петрова.
Малі Міста України висловлюють щирі співчуття рідним, близьким, друзям, побратимам, товаришам і землякам волелюбного і самовідданого захисника.
Вічна пам’ять Едуарду Казмірчуку!
