Обороняючи кордони рідної країни, захищаючи її незалежність, він відважно воював під Бахмутом.. Андрій Заїка був поранений та 24 листопада у госпіталі помер від отриманих травм.. Він назавжди у наших серцях..
На його обличчі сяяла посмішка, в серці – квітла любов до Батьківщини та своєї родини.. Він жив, мріяв, планув..Потім прийшла росія – і це все залишиться лише спогадом..
Заїка Андрій Вацлавович народився 11 червня 1973 року в м.Полонне Хмельницької області, в сім’ї був третім сином..
Після закінчення школи №3 в м.Полонне став до лав Збройних сил України. Навчався у Національному технічному університеті України “Київський політехнічний інститут”. За роки студентського життя створив сім’ю, а після закінчення навчання із родиною переїхав до Фастова.
Пішов добровольцем до військомату, не чекаючи на повістку, на другий день після повномасштабного вторгнення. Служив у складі 53 окремої мотострілецької бригади імені Володимира Мономаха 1 стрілецького батальйону, очолював взвод зв’язку у званні «старший сержант».
Під час виконання бойового завдання, обороняючи кордони рідної країни, 7 листопада під Бахмутом отримав тяжкі поранення. Тривалий час боровся за життя у госпіталі, однак 24 листопада став до лав Небесного Війська. Його подвиг ми ніколи не забудемо..
На Андрія завжди вдома чекатимуть дружина Ірина, син Максим, донька Яна, брати, рідні і близькі, побратими, друзі і співробітники.
Малі Міста України висловлюють щирі співчуття рідним та близьким загиблого..Вічна пам’ять та вічна слава Герою.
