Нехай вам все, кляті російські солдати, які зайшли на нашу українську землю, разом з вашим клятим бункерним фюрером, все повернеться сторицею! Кожна сльоза, кожен крик розпачу і горя, кожна тривога, кожен удар серця, який болем пронизує кожну клітину тіла через моторошну звістку про непоправну втрату…
Знову Тульчинську міську територіальну громаду оповила неосяжна скорбота: жорстокий і підлий окупант, котрий зі зброєю в руках прийшов на нашу квітучу землю, вбив нашого сміливого і волелюбного земляка Ігоря Михайловича Ткача.
Ігорю було всього лиш 25 років… Він народився у селі Суворовське 7 серпня 1997 року. Бабуся Галина Володимирівна а дідусь Дмитро Володимирович виховували онука, вкладаючи в його серце свою любов та підтримку. У 2012 році юнак закінчив Суворовську загальноосвітню школу I-II ступенів №1 і вступив до ПТУ №41. У 2016 році хлопець створив молоду родину, у них з дружиною з’явилося двійко синочків – Юрій і Ярослав.
3 2017 по 2019 роки Ігор проходив службу у Збройних силах України в місті Івано-Франківськ, а в 2021 році юнак одружився вдруге. Та нагрянула повномасштабна війна і у березні 2022 року його призвали до лав Збройних сил України на посаду старшого водія.
Того року він став татком втретє, але свого синочка Назара йому вдалося побачити всього лиш раз… 1 березня 2023 року 25-літній Герой смертю хоробрих поліг поблизу населеного пункту Спірне Донецької області від мінометного обстрілу.
Малі Міста України висловлюють свої щирі співчуття рідним, близьким, друзям, товаришам, землякам і побратимам полеглого воїна.
Вічна пам’ять незламному Герою Ігорю Ткачу!