Виховання дітей – це цілий квест, де на кожному етапі з’являються нові завдання і чергові сюрпризи, але саме командна робота допомагає досягти успіху у такій надважливій справі!
Минулої п’ятниці в Україні відзначався День усиновлення. Це – день тих, хто взяв на себе велику відповідальність, хто усвідомлено і зважено зробив такий важливий вибір у своєму житті, хто подарував незнайомим дітям свій всесвіт і назвав їх своїми.
Таке рішення прийняла для себе і родина Феськів, яка проживає на території Бершадської міської територіальної громади. Чоловік та дружина підійшли до цього питання надзвичайно відповідально, тож своїми зусиллями створили дитячий будинок сімейного типу, а на виховання взяли шестеро дітей!
Родина Феськів радо поділилися з Бершадською міською радою своїми емоціями та порадами щодо усиновлення.
Що на вашу думку є найважливішим для успішного функціонування дитячого будинку сімейного типу?
Найважливіше – це атмосфера в домі та взаємовідносини між батьками. Якщо між батьками злагода, то діти завжди себе будуть відчувати в комфорті та безпеці.
Що допомагає вашій родині створити атмосферу у дитячому будинку сімейного типу?
Кохання. Ми уже багато років разом і багато пройшли у житті, тому із часом уже з`явилось взаєморозуміння та повага одне до одного в нашій родині.
Чи були власні очікування перед тим як ви взяли дітей? Чи виправдалися вони?
Звичайно, як і в кожній родині, в нас були власні очікування. Деякі з них уже виправдались, інші ні, але для наших дітей ми намагаємось робити все, що в наших силах, вкладаємо в них всю душу та намагаємось виховати порядних людей.
У вас є систематичний підхід підготовки дітей до самостійного життя?
Для початку, ми кожного вчимо самостійності, аби діти самі могли робити усі господарські справи по дому. У нашій сім`ї діти можуть собі приготувати їсти, при необхідності випрати речі, а найголовніше ми вчимо заробляти особисті гроші. Наш старший син Андрій літом проходив практику в кафе «Реберня», а після практики йому запропонували роботу. Ми підтримали його та були не проти, щоб працював та заробляв свої особисті кошти. Також інші діти допомагають мені у виготовленні кондитерських виробів і за це отримують кошти, для них це маленький стимул та можливість зрозуміти, як заробляти кошти.
Як ви проводите дозвілля в сім`ї?
Наша родина дуже полюбляє риболовлю. Хлопці майже кожні вихідні разом із татом проводять біля річки. Завжди привозять радісні фото і відео з рибою. Мамі з донечкою це також подобається, але вони рідко їздять, бо мають справи по господарству. Також ми дуже любимо подорожувати та проводити час разом. До війни встигли відвідати Київ, з`їздити на море та побувати у горах, а від останньої поїздки у Рівне діти були просто в захваті, майже цілий день провели на батутах. Якщо не маємо можливості кудись поїхати, то намагаємось влаштувати дозвілля на природі.
Щоб ви порадили людям, які хочуть взяти на виховання дітей?
Головне – не боятись. Не думати про те, що у вас не вийде. У нашої мами тато був вчителем, і в дитинстві також була мрія бути вчителем, але більшість життя працювала зовсім в іншій сфері, тому, напевно з появою дітей мамина мрія здійснилась. В нас лише одна донька, вона так швидко виросла, поїхала на навчання, тому ми прийняли для себе таке рішення. Усі наші дітки рідні між собою, ми одна сім`я. І радимо іншим прислуховуватись тільки до власного серця.
Нагадаємо, нещодавно ми писали про талановитих дітей з будинку сімейного типу на Жмеринщині.
«Немає не таланoвитиx дiтей, є не уважнi батьки» – девiз великoї рoдини, де батьки, кoтрi стали iнiцiатoрами ствoрення будинку сiмейнoгo типу, напoвнюють i надиxають дiтей свoєю любoв’ю.
