#Суми Зарічний районний суд міста Суми розглянув кримінальну справу №591/13394/24 щодо місцевого жителя, який, маючи трьох дітей, отримав повістку, але ухилився від проходження військової служби. Попри те, що чоловік вважав себе таким, що має право на відстрочку, суд визнав його винним за статтею 336 Кримінального кодексу України — ухилення від призову за мобілізацією.

Згідно з матеріалами справи, у грудні 2022 року чоловік пройшов військово-лікарську комісію і був визнаний придатним до військової служби. У липні 2023 року він отримав повістку, проте не з’явився до територіального центру комплектування. На судовому засіданні обвинувачений частково визнав свою вину. Він пояснив, що під час проходження комісії у грудні 2022 року йому була надана відстрочка, оскільки він мав статус багатодітного батька. Хоча його старшій дитині вже виповнилося 18 років, посвідчення про багатодітну родину залишалося чинним до 1 січня 2025 року через те, що дитина навчалася. Чоловік вважав, що за цих умов відстрочка залишається дійсною.
Крім того, він зазначив, що влітку 2023 року його дружина перенесла операцію і проходила реабілітацію, тому він змушений був доглядати за дітьми. На момент розгляду справи обвинувачений працював на підприємстві ТОВ «КБ «Укрспецмаш», яке має статус об’єкта критичної інфраструктури. За його словами, він очікував на рішення про бронювання.Суд, у свою чергу, пояснив, що право на відстрочку надається не тим, хто має посвідчення багатодітної родини, а лише тим, хто виховує неповнолітніх дітей. Також наголосив, що догляд за дружиною після операції не є підставою для неявки до військкомату.

Оцінивши всі обставини, суд визнав чоловіка винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 Кримінального кодексу України, та призначив йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі. Проте, враховуючи соціальну значущість його трудової діяльності та обставини справи, суд звільнив його від відбування покарання з випробуванням. Випробувальний термін встановлено тривалістю один рік. Водночас на обвинуваченого покладено обов’язки, передбачені законодавством: погоджувати виїзд за межі України з органом пробації, періодично з’являтися для реєстрації та повідомляти про зміну місця проживання або роботи.
Таким чином, чоловік залишився на волі, але перебуватиме під контролем уповноважених органів протягом року.