В наш напружений час без новин неможливо прожити. Бо навіть якщо ви не встигаєте переглянути стрічку новин чи подивитися їх по телебаченню, вони вас все рівно знайдуть. Розповість хтось із знайомих та рідних, мимохідь почуєте в транспорті чи з приймача сусіда або таксиста. Такий він – нинішній час інформаційного суспільства. Новини, як і реклама, завжди знаходять своїх жертв. Бо коли перша спонукає нас витрачати гроші на не конче необхідні для нас речі, друга впливає на нас, спонукаючи витрачати свої нерви на речі, на які зазвичай ми не можемо вплинути.
Чому ми в все ж не можемо без новин
Ми хочемо бути, як нам здається, в курсі всіх подій. Але в дійсності ми поглинаємо масу різноманітної інформації, після якої, в кращому випадку, стараємось сформувати свою думку. Але при цьому треба враховувати, що не вся інформація, яка потрапляє до загального перегляду, є повністю обгрунтованою. Дуже часто подається та чи інша думка, яка може бути як вірною, так і хибною. Добре, якщо є можливість співставляти багато джерел, а не дивитись тільки телемарафон, який транслюють по всіх каналах з однаковою інформацією і який не дає можливості формувати іншу картину життя, ніж ту, яку вам формують. Людина пасивно звикає до цих каналів, перестає напружуватись і ворушити мізками, і все сприймати за чисту монету (коли б це дійсно так було б, але, як показує життя, так не буває). Згодом читачі/глядачі звикають до такого положення справ і все, що їм вкладають в голову, сприймають на віру. Так відбувається зомбування глядацької аудиторії. Після цього дуже легко управляти цією частиною соціуму в потрібному для власників каналу руслі. Як це відбувається в росії, але подібне може відбутися і в Україні, якщо нічого не мінятиметься в інформаційному полі. Проте людина мисляча не повинна давати можливості для маніпуляцій нікому вважають Малі Міста України.
Читати новини треба
Однак вони не повинні займати весь час в вашому житті, навіть в такий складний нині для нас період історії, коли точиться війна. Треба правильно розставляти пріоритети. Може варто зробити щось корисне для себе, своєї сім’ї чи суспільства, а не витрачати час на те, на що загалом сильно вплинути не можеш. Інформація завжди залишиться інформацією, а от справи формують наше сьогодення. В першу чергу треба визначитись, чим кожен з нас може бути в нагоді своїй державі, родині, людям. Як би це банально не звучало, але якщо людина працює і сплачує податки – це вже допомога країні, що воює. Бо перемоги без праці не може бути. Кожен робить те, що може: або воює, або трудиться, або ростить дітей, що теж праця. Але якщо замість вказаного вище тільки залипати в телефоні чи втикатись в інші джерела інформації, то нічого корисного з цього не буде. Все повинне бути в міру і вчасно.
Людина не може жити без віри. Але в що і в кого вірити, вона вибирає сама. Тому не дозволяйте своєму розумові йди по шляху найменшого спротиву. Бо легкий шлях зазвичай є не завжди правильним. Працюючи над собою, ми стаємо розумнішими і духовно зростаємо. Іншого шляху для еволюції людство ще не придумало.